Перегляньте разом з дітьми.

IQ дитини не залежить від музичних навичок.

Вчені спростували теорію про те, що заняття музикою в дитинстві здатні підвищити рівень інтелекту людини.

Група дослідників з Гарвардського університету дійшла висновку, що заняття музикою в ранньому віці насправді не впливають  на покращення когнітивних навичок і рівня інтелекту в дитини.

Попри те, що в цій сфері вже було проведено велику кількість досліджень, вчені змогли знайти тільки 5, які цілеспрямовано вивчали вплив володіння музичним інструментом на інтелектуальний розвиток дитини. Тільки одне з них показало, що музика підвищує IQ.

Однак збільшення показника інтелекту було незначним – лише 2,7 пункту після року занять музикою. Такі дані змусили вчених засумніватися в однозначності впливу музичної освіти на інтелект.

Вчасно не забрали дитину? Штраф 10 євро.

10 євро за 15 хвилин запізнення – такий штраф загрожує батькам 4 французьких міст, якщо вони вчасно не забирають дитину з дитячого садка.
Задля справедливості треба сказати, що штрафи прив’язані під дохід сім’ї. І якщо сім’я заробляє небагато, то й штраф буде меншим, але не менше 1 євро.

Річ у тім, що за 2012 рік передмістя Парижа Аньєр втратило майже 10 000 євро через спізнення батьків. Працівникам дитячих садків доводиться затримуватися після роботи, чекаючи недисциплінованих батьків, а, отже, з міського бюджету повинні виплачуватися понаднормові.

Крім того, вчителі скаржаться, що їхні плани часто бувають під загрозою через те, що не всіх дітей вчасно забрали батьки. Практика показала, що в містах, де як експеримент запроваджено систему штрафів, запізнення знизилися на 30%.

Водночас є й зворотна сторона медалі. Щоб забрати дитину з дошкільного закладу, батькам відводять лише 30 хвилин. Тобто, будь-яка затримка на роботі або пробка на дорозі гарантовано призведуть до штрафу. Наприклад, метрополітен не поспішає компенсувати батькам їхні збитки, якщо потяги приходять із запізненням.

Благодійність - за буквою закону.

У суспільній свідомості тема благодійності в освіті зазвичай зводиться до банальних поборів. Батьки обурюються, мовляв, дитину до дитсадка влаштувати – плати, до першого класу – плати і т.д. Але і керівникам потрібно щось робити, щоб під час уроку на дітей не впала стеля… Сьогодні і світовий, і український досвід такий: благодійна діяльність є невід’ємною складовою фінансування освіти. Цю делікатну тему досліджувала «Освіта України».

Реалії сьогодення такі: з бюджету фінансуються захищені статті – зар­плата, комунальні послуги. І ставити знак рівності між поборами і благодійними внесками ще не час. Саме життя підкидає поживу для роздумів.

Штукатурка на голову
На пряму телефонну лінію Кабінету Міністрів звернулася мама з батьківського комітету одного з чернігівських дитсадків. Пані Наталія висловила стурбованість аварійним станом приміщення.
– Не можемо знайти спільної мови із завідуючою. Хоча будівля в аварійному стані, нам навіть за власний рахунок не дозволяють її ремонтувати, – скаржиться матуся.
У цій ситуації, можливо, перестраховується керівник, яка не хоче мати жодного стосунку до збирання коштів, боїться правоохоронних органів, перевірок. Так їй спокійніше, але дітям на голову сиплеться штукатурка…
Через хвилину після дзвінка матусі на пряму лінію надійшла скарга батька першокласника однієї з одеських шкіл. Він обурювався, що класний керівник збирає внески, а «покриває» це все директор. Тут уже батьки нібито й можуть допомогти, але не мають бажання.
Який висновок із цих двох історій? Насамперед, треба уважно вивчати законодавство. По-друге, батьки мають знати свої права.

Вимагати не мають права
Тільки особисте бажання батьків впливає на те, чи допоможуть вони навчальному закладу, чи ні. І ніхто не має права змушувати – наголошують у МОН.
– Благодійні внески не можуть приймати у вигляді готівки, – наголошує міністр освіти і науки Дмитро Табачник. – Тільки через благодійний фонд, підконтрольний педагогічній раді й органові батьківського самоуправління. Ці внески – добровільні. Силою вимагати пожертви від батьків не мають права. Залежно від благодійних внесків ставити питання про прийом дитини до школи не можна. Якщо дитина проживає в мікрорайоні, де знаходиться школа, спочатку повинні зарахувати її, а вже потім інших.
Звичайно, перевірити всі школи і дитсадки складно і міністерству, і Державній інспекції навчальних закладів. Але конкретні випадки є. Під час перевірок діяльності загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів встановлювалися окремі факти здійснення збору батьківських коштів усупереч вимогам чинного законодавства. Нещодавно звільнили директора однієї з престижних одеських гімназій, причому саме через маніпуляції з коштами.

Юридичний лікнеп
За Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» педагогічні й науково-педагогічні працівники навчальних закладів не мають права безпосередньо збирати кошти. Це є грубим порушенням і статті 56 Закону України «Про освіту». В Постанові Кабінету Міністрів від 4.08.2000 № 1222 зазначається, що благодійні внески можуть надходити до благодійного фонду навчального закладу лише через банківську установу.
Положення про загальноосвітній навчальний заклад передбачає, що в школі можуть створюватися і діяти піклувальна рада та батьківський комітет, одним із завдань яких є зміцнення матеріально-технічної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу. Згідно з Примірним положенням про батьківські комітети (ради) ЗНЗ комітети мають право створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства.
Саме ці фонди мають право організовувати збирання пожертвувань і внесків від фізичних та юридичних осіб і визначати обсяги благодійної допомоги. Якщо є відповідне рішення батьківського комітету про збір благодійних внесків і вони мають можливість сплатити їх в установленому законом порядку на безготівковий рахунок благодійного фонду, що відкривають у банківських установах, то цю плату здійснювати можна.
І найважливіше – благодійники, які передали своє майно, кошти та інші матеріальні цінності до благодійної організації, мають право одержувати звіт про їх використання.

Допомагати всією громадою
На думку директора Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Галини Сазоненко, залучення бізнесменів для допомоги освітній сфері на будь-якому рівні – це правильний державницький підхід.
Хоча заклад перебуває в структурі університету, бюджетний кодекс не дає права фінансувати ліцей, що є в комунальній власності. Тому 2004 року він з ініціативи батьківської ради створив громадську організацію «Благодійний фонд «Національна еліта».
– Членами фонду є батьки ліцеїстів, – розповідає Галина Стефанівна. – Вони добровільно пишуть заяви про вступ, ніхто на них не тисне. Один з батьків запитав мене, який у нас благодійний внесок. А такого немає. Якщо хтось може – будь ласка, допомагайте. Це піде на користь ваших дітей. Фонд перевіряється ревізійною комісію батьківської громади. Крім того, ми звітуємо тричі на рік. Мені боляче, коли директорів підозрюють у певному тискові на батьків й у неправильному використанні коштів. Це має контролювати, насамперед, батьківська громада.
З ліцеєм працює багато благодійних фондів. Меценати ввели чимало іменних стипендій. Серед благодійників – Президент України 1991-го – 1994-го років Леонід Кравчук, який очолює піклувальну раду ліцею, уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко – випускник ліцею та інші. Навіть одна із заступників директора закладу заснувала власну стипендію.
Ремонтувати заклад, поліпшувати його матеріально-технічну базу потрібно не лише в містах, а й у селах. Зазвичай там немає таких можливостей, як у мегаполісах, та скрізь є небайдужі люди.
У Сухинській школі І ступеня Бобровицького району Чернігівської області, яку очолює Неля Лутченко, навчається… 8 учнів. Неля Григорівна – і директор, і класний керівник, і завгосп. Тому, за її словами, проблем із проведенням педрад нема. А найголовніше – немає проблем з комп’ютерами, облаштовано теплий внутрішній туалет… Навчальний заклад доводять до ладу силами місцевої громади, а це майже 300 осіб. Допомагають благодійними внесками і підприємці. Та й батьки, якщо потрібно, кельму до рук беруть. Ось така благодійність місцевого масштабу.
– У нас фактично школа-родина, – розповідає Неля Лутченко, – в житті закладу беруть участь усі.

Не забувати альма-матер
А що ж у вищій освіті? Світовий досвід такий, що в фінансуванні сфери освіти, крім держави, значну роль відіграють різні благодійні організації, що найчастіше мають форму недержавних некомерційних фондів. Особлива роль випускників, які не забувають свою альма-матер.
2012 року меценати забезпечили рекордний рівень фінансування британських університетів – ВНЗ Туманного Альбіону все більше розраховують на дотації своїх багатих випускників і корпоративних спонсорів, повідомляє «The Іndependent». За дослідженнями благодійних внесків на користь університетів, вони отримали від меценатів 774 мільйони фунтів.
Лідирують університети Кембрідж і Оксфорд: кожен з них протягом двох років отримав більш як мільярд фунтів дотацій. Спеціалісти відзначають зростання кількості випускників, які перерахували власні кошти на розвиток університету – останнім часом їх стало на 170 тисяч осіб більше.
Найбільший внесок серед приватних осіб зробив випускник Оксфорда валлієць Майкл Морітц, який пожертвував альма-матер 75 мільйонів фунтів на роботу із залучення студентів з малозабезпечених верств населення. Цю дотацію називають найбільшим благодійним внеском для фінансової підтримки студентів в історії Європи.

Порушення – не масові
Під час вступних кампаній у ЗМІ поширювалась інформація, що з абітурієнтів вимагали сплатити за вступ благодійні внески і в подальшому здавати їх щомісячно або посеместрово. На такі за­яви реагує і міністерство, і Державна інспекція навчальних закладів. Хоча трапляються і спекуляції, спроби нашкодити керівникові ВНЗ. Коли починають розбиратись, перевіряти, факти як правило, не підтверджуються, – розповідають у МОН.
– Вимагати благодійні внески категорично заборонено, – наголошує заступник директора Департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко. – Цього року ми підготували відповідний лист і відправили його керівникам ВНЗ.
Як розповів «Освіті України» голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко, при перевірці 12 ВНЗ у серпні 2013 року з питань сплати благодійних внесків лише в одному університеті були виявлені факти оплати абітурієнтами благодійних внесків до видачі наказів про зарахування за державним замовленням. Крім того, в указаному нав­чальному закладі не було навіть заяв від «благодійників» про своє бажання зробити внесок. Тож інформацію передали до Генеральної прокуратури України.
Михайло Гончаренко наголошує, що такі порушення виявляються лише в окремих навчальних закладах і не мають системного, масового характеру.
Забороняти благодійні внески взагалі в МОН вважають недоцільним, але благодійність має бути добровільною. Ми вже говорили про досвід Великої Британії, але цікаві випадки є і в Україні.
Так, Микола Фоменко наводить приклад Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Випускник ВНЗ, який став успішним бізнесменом, виділив кошти, за які побудували сучасну бібліотеку. Справді, якщо з допомогою вищого навчального закладу хлопець зробив успішну кар’єру, чому б не віддячити йому?

Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

Підготовка дітей до школи.

До початку навчального року залишилося не так вже багато часу, а необхідно встигнути купити зошити, лінійки, ручки та інші учнівські приналежності й інші шкільні речі для дитини. Багатьом батькам здається, що коли все необхідне буде закуплено, то підготовка дитини до школи закінчена. У такій метушні і поспіху батькам навіть невтямки, що підготовка дітей до школи – це ще й емоційний настрой дитини, який дуже важливий для нього, особливо якщо малюк йде в перший клас. Адже роль сім'ї у підготовці дітей до школи переоцінити просто неможливо.
Давайте поговоримо з вами про те, що ж необхідно зробити, щоб дитина пішла в школу дійсно добре підготовленою. Адже від цього значною мірою залежатиме те, з яким бажанням дитина буде ходити в школу, а значить, і її успішність.

Які ж рекомендації дають дитячі психологи і педагоги?

Режим дня дитини.
Вкрай рекомендуються всім батькам дуже серйозно поставитися до режиму дня. Це вкрай важливо – разом з дитиною виробити необхідний режим, щоб він зміг надалі сам розподіляти час: на навчання та гри, а також прогулянки. Постарайтеся зробити так, щоб дитина зрозуміла з першого дня навчання, що заняття вдома – це відповідальна робота, що гуляти можна, тільки коли всі уроки зроблені.
Зробити це досить просто. Приблизно за місяць до початку занять у школі дітей необхідно переводити на новий режим дня. Якщо дитина ходила в садочок – особливих проблем не буде. А от якщо дитина була вдома, або він вже не першокласник і від душі відпочив на канікулах, вставати в 7 ранку йому може бути вкрай важко. Тому привчайте його заздалегідь.
У першій половині дня рекомендується зайняти дитину чим-небудь корисним. Це допоможе виробити у нього почуття відповідальності. І коли прийде час ходити на уроки, для нього це буде досить безболісно. Але не забувайте і про вихідні дні – дитина також є повноцінною особистістю, що має право на відпочинок. Ви ж не хочете працювати без вихідних?
На другу половину дня плануйте відпочинок і розваги дитини. Але не забудьте залишити одне – два відповідальних доручення. Таким чином ви смоделіруете ситуацію з необхідністю виконувати домашні завдання. І, зрозуміло, не забувайте про своєчасне відходження до сну дитини – в іншому випадку пробудження вранці стане важким випробуванням як для вас, батьків, так і для ваших дітей.

Психологічна підготовка дітей до школи.
Не варто забувати і про такий важливий аспект, як соціалізація дитини. Правильна психологічна підготовка до школи допоможе швидше і легше влитися в шкільний колектив і звикнути до соціуму. Особливо в тому випадку, якщо дитина йде в перший клас і не відвідував дитячий сад. При всіх недоліках ДОП, підготовка дітей до школи в дитячому саду неоціненна. Причому соціалізація починається ще в яслах.
Домашнім же діткам набагато важче. Подумайте самі – протягом досить тривалого часу його світом були рідні йому люди – мама, тато, бабусі й дідусі. Ну, в кращому випадку, – друзі з дитячого майданчика. А тут він потрапляє у великий і галасливий дитячий колектив. Причому зверніть особливу увагу – дитина перестає бути центром загальної уваги, яким він звик бути за все своє життя. Більше того – він буде змушений підкорятися певним правилам. Важко йому доведеться, чи не так?
Саме тому багато рекомендації дитячих психологів стосуються саме психологічної підготовки до школи. Якщо ви витратите якийсь час, у виграші залишаться всі – і ви, і дитина. Діти будуть заздалегідь знати, що чекає їх у школі, у них не буде сліз і негативної реакції. Як правило, подібних підготовлених дітей видно в дитячому колективі відразу ж – вони досить впевнені в собі і абсолютно спокійні, на відміну від однолітків.
Якщо ж дитина йде в школу не підготовленим, його реакція може бути неадекватною: наприклад, часто зустрічається така ситуація, що дитині просто напросто набридає сидіти на уроках. І він може зібрати свої речі і піти додому. І це далеко не єдина проблема – поведінка дітей деколи може бути абсолютно не передбачувано.
І не потрібно дитину лаяти за його витівки, адже винні найчастіше самі батьки, полінувалися провести необхідну підготовку до школи заздалегідь. Батьки повинні протягом усього літа ненав'язливо розповідати, що чекає його в школі, як буде цікаво навчитися рахувати й писати, як багато його чекає цікавого на уроках, що у нього з'являться нові друзі, з якими можна гуляти у вільний час.

Як перемогти неуважність дитини?
Багатьох батьків цікавить питання: як можна перемогти неуважність? І це не випадково – адже неуважність часто є головною перешкодою до успішності в школі. А подібне явище в останні роки у діток зустрічається дуже і дуже часто. Як правило, батьки дуже швидко помічають подібну проблему у своїх малят. Такі діти плутають реальний світ зі світом фантазій, вони нічого не помічають навколо себе.
Хоча ні в якому разі не можна плутати неуважність з аутизмом. Розсіяний дитина повністю контактний, просто часу на реакцію йому необхідно трохи більше, ніж іншим діткам. Він може не з першого разу відгукуватися, коли ви його кличете, або виконувати ваше прохання не відразу. Подібні малюки можуть відрізнятися забудькуватістю або неуважністю.
Фахівці радять не надавати цьому великого значення, не розчаровуватися у своїй дитині, і ні якому разі не лаяти його за неуважність. Просто у вашої дитини більше розвинене інше півкуля мозку – праве. Проблема – не психологічна. Як правило, приблизно до 10 років це явище повністю зникає без будь-якого стороннього втручання. А до тих пір батькам необхідно допомогти своєму маляті бути більш організованим. І досягається це банальним контролем. І обов'язково заздалегідь попередьте про це вчителя вашої дитини.
Крім того, необхідно займатися розвитком роботи мозку подібних малюків. З цим завданням під силу впоратися всім батькам, було б бажання. Щоб обидві півкулі мозку працювали з повною віддачею, необхідно щоб кожен пальчик одночасно виконував якусь роботу. Для цього дуже корисні різні пальчикові ігри, шнурівки, ліплення, пальчикові фарби. Всього 15 хвилин на добу подібних занять – і результат не змусить себе чекати.
Правильна психологічна підготовка дітей до школи полягає ще й у тому, щоб дитина усвідомив, що навчання в школі – заняття не менш відповідальне, чим робота тата й мами. Це дозволить йому відчути себе повноправним членом сім'ї, а не просто доповненням до тата й мами. Повірте – це усвідомлення дозволить дитині впоратися не тільки з неуважністю, але і з лінню. До речі кажучи, лінь – це нормальний стан для будь-якої людини, а не тільки для дитини. Тому не варто його лаяти – краще допоможіть впоратися з лінню.

Здоров'я дитини.
Готуючи дитину до школи, ні в якому разі не забувайте про такому важливому питанні, як здоров'я дитини. Перше, на що необхідно звернути особливу увагу – це на імунітет дитини. Як правило, дошкільні освітні установи – сади – приділяють цьому пильну увагу. Загартовування, фізична культура, вакцинація. У тому ж випадку, якщо дитина перебуває вдома і дитячий садок не відвідує, всі ці турботи цілком і повністю ляжуть на плечі батьків.
По-перше, стежте за способом життя своєї дитини. Для дітей набагато корисніше якнайбільше перебувати на свіжому відпочинку, ніж сидіти біля телевізора або грати на комп'ютері. Звичайно ж, не варто повністю позбавляти дитину улюблених розваг, але обмежити їх необхідно. І для того щоб не було заперечень і образ, батькам доведеться разом з дитиною вибиратися на прогулянки. Повірте, це не тільки принесе користь і вам, і дитині, але і в значній мірі зміцнить ваші стосунки.
Зверніть увагу і на раціон харчування дитини. Частіше купуйте дитині фрукти – в них міститься величезна незамінним речовин – вітамінів, мінералів, мікро-і макроелементів. І не забувайте про банани – вони вважаються незамінною їжею для роботи мозку. Додатково варто подавати дитині якісь полівітамінні комплекси. Попросіть свого лікаря допомогти підібрати саме той препарат, який оптимально підійде для вашої дитини.
Не забувайте і про щеплення – саме в 6 – 7 років по національному графіком вакцинації дітей проводиться цілий блок. Як правило, дільничний лікар або медсестра самі викликають батьків з дитиною в поліклініку на щеплення. Однак сподіватися на це все ж не варто – діток на ділянці дуже багато, і медики можуть просто напросто забути про вас. Не полінуйтеся, зайдіть і самі дізнайтеся, чи потрібні які-небудь щеплення вашій дитині.

Нервова система дитини.

Всі батьки хочуть, щоб їх дитина росла спокійною і врівноваженою особистістю. І дуже багато залежить від батьків. Так сприяйте цьому і не смикайте його по дурницях. Звичайно ж, вседозволеності допускати не можна ні в якому разі. Однак і тисячі даремних заборон ні до чого доброго не приведуть. Потихеньку привчайте дитину до деякій частці свободи і відповідальності. Відповідальності за свою свободу, слова і вчинки. Школяреві це ой як знадобиться. І в силах батьків допомогти в цьому своїй дитині – тим самим психологічна зрілість дитини збільшиться.
Також добре діє на дитину освіжаючий контрастний душ. Як, втім, і будь-які інші водні процедури. Вони не тільки гартують дитини, але й чудово і ефективно стабілізують роботу нервової системи. Це є вкрай важливою складовою підготовки дітей до навчання в школі.

Підготовчі заняття з дитиною.
Дуже часто батьки в останнє літо перед школою спантеличуються проблемою читання і рахунки. І звертаються за допомогою до різних репетиторів або в центри раннього розвитку. Проте педагоги ставляться до цього досить двояко. Одні вчителі ратують за те, щоб дитина приходив до школи вже вміють читати і писати, іноді навіть заздалегідь дають завдання. І завдання ці часом не прості.
А інші ж просять батьків, щоб вони не вчили цього дітей до школи. Вони вважають, що всі ті завдання, які використовують репетитори, лише збивають дитину з пантелику. Тому постарайтеся заздалегідь з'ясувати, які вимоги в тій школі, в яку ви плануєте віддати свого малюка. І пам'ятайте про те, що програму навчання дітей читанню в школі ніхто не відміняв. Вчити дитину писати до школи чи ні – вирішувати тільки батькам. Максимум, що від них можуть вимагати вчителя – це взяти до відома їх рекомендації, але не більше того.
А в тому випадку, якщо ваша дитина давно вже не першокласник, завдання перед школою є обов'язковою складовою підготовки. І почніть з читання – всім дітям без винятку на літо даються завдання з літератури. Протягом літа контролюйте процес читання, а перед самою школою перевірте, чи всі прочитав і засвоїв дитина. Не забувайте і про інші предмети – дайте дитині невеликі завдання по самим основним з них. Це допоможе дитині зібратися і організуватися. Однак пам'ятайте, що дитина – навіть самий свідомий – всього лише дитина. І без контролю батьків найчастіше обійтися неможливо – йому потрібна психологічна підтримка.
У будь-якому випадку, підготовка до школи – заняття вельми і вельми серйозне. І підходити до нього батькам необхідно з усією серйозністю і відповідальністю. Адже, як вже говорилося вище, психологічна роль сім'ї у підготовці дітей до школи дуже велика. І ніхто інший, крім батьків, справитися з цим завданням не зможе.

Ранкова гімнастика для малят.

"Вчимо голосні звуки".

Що краще для дитини: "домашнє виховання" чи "дитячий садок"?

  Часто батьки, тільки дитині виповниться три роки, а іноді і раніше, починають замислюватися над тим, чи віддавати малюка в дитячий садочок, а чи можливо буде краще дитину виховувати вдома. Спілкуючись із своїми знайомими, вони часто стикаються зі шквалом скарг на часті захворювання дітей, які починають відвідувати дитячий садок, про некоректне відношення працівників дитсадка до дитини та все інше. Іноді навіть в пам'яті починають згадувати власні негативні спогади з дитинства. Після цього приймається рішення виховувати малюка самостійно вдома. Для цього шукають няню, або ж хтось з родичів піклується про дитину. Навіть запрошуються педагоги для індивідуальних занять з дитиною. Та з часом у батьків знову виникає питання, чи справляються всі з поставленими завданнями, чи правильно виховується малюк.
Кожна дитина, як і сім'я унікальна. Тому і вибір потрібно робити з врахуванням особливостей та можливостей кожної сім'ї та дитини щодо цих форм виховання.
Сьогодні дуже популярна думка про те, що дитячий садок має дуже великі можливості для загального розвитку кожної дитини. Давайте вияснимо, що ж може дійсно дати дитячий садок? Саме головне - це сприятливі умови для соціального розвитку малюка. Дитина матиме можливість спілкуватися з однолітками, розвивати вміння співпрацювати в колективі, підкорятися певним загальноприйнятим правилам, дотримуватися певних норм поведінки.
Але і «домашня» дитина може бути такою розвиненою, самостійною, товариською, ініціативною, як і вихованець дитячого садка. Найскладніше в домашньому вихованні – не інтелектуальний розвиток дитини, а навпаки, в цьому напрямку розумна сім'я може дати дитині набагато більше, ніж в дитячому садочку. Значно важливіше створити дитині соціальні умови розвитку: можливість спілкуватися з однолітками, старшими дітьми та дорослими.
В цьому віці діти спілкуються найбільше в грі. Саме гра є шляхом для розвитку інтелекту малюка. В грі дитина «приміряє» на себе різні соціальні ролі, вчиться діяти за певними правилами. Гра готує малюка до життя в суспільстві.
Ще зовсім недавно була поширена думка про те, що «домашні» діти важко звикають до шкільних правил, відчувають труднощі в контактах з ровесниками. Переважна кількість дітей була з дитячого садочка, дітей, які виховувалися вдома було небагато. На сьогоднішній день ситуація дещо інша. Діти, які не виховувалися в дитсадку перестали бути винятком. Крім того, дитячий садок теж має зміни. Зараз поширені домашні дитячі садки, які мають змішані методи виховання. Діти, які приходять з дому, стали більш товариськими, вихованими, з певним багажем знань. Іноді навіть з дитячого садочка можуть виходити діти з низьким рівнем знань, погано підготовлені до школи, з небажанням вчитися. А може бути і навпаки.

Як вибрати дитячий садок?

Як вибрати дитячий садок для своєї дитини, щоб він став корисним і затишним місцем перебування вашої дитини? Перш за все потрібно спочатку зрозуміти, а саме для чого потрібен вам і вашому малюкові дитячий садок?.
«Як вибрати дитячий садок?» - це сьогодні дуже поширений запит в пошуковій системі. Ви зможете отримати масу рекомендацій про те, які є взагалі дитячі садки (муніципальні, домашні, відомчі, приватні) Також узнаєте інформацію про відмінності між ними (режим роботи, кількість дітей в групі, якість харчування, вартість, охорона, тощо). Також на «батьківських» сайтах доступні рейтинги всіх дитячих садків. Таким чином ви можете знайти відгуки батьків про різні садочки, групи, центри розвитку і навіть задати якісь свої конкретні запитання та одержати необхідну пораду.
Звичайно ж, ви постараєтеся, навіть і без чужих підказок, вибрати той дитячий садок, який ближче до дому та прийнятний за ціною. Прийшовши туди - оцініть територію, огляньте його внутрішні приміщення, запитаєте у педагогів про програми та методики, за якими вони працюють у дитячому садку, також поцікавтеся про додаткові освітні послуги, особливості медичного супроводу, дізнайтеся про режим роботи, і все те, що вас цікавить.
Можливо, що вас вразить і приємно порадує набір занять, який запропонує дитячий садок (розвиток мовлення, навколишній світ, знайомство з художньою літературою, музика, ІЗО, початкова математика, хореографія, фізкультура, іноземна мова тощо) та перелік тих знань і вмінь, якими буде володіти ваш майбутній першокласник (читати, рахувати, писати... ).
І, не забудьтеся дізнатися, як організовується простір ігор, скільки буде часу відводиться на ігри з дітьми, на спілкування з однолітками та з більш старшими за віком дітьми, як саме будується це спілкування, як вчать співпрацювати, як вирішуються конфлікти, як заохочується дитяча ініціатива.
Познайомтеся з обслуговуючим персоналом, подивіться також на обстановку, в якій перебуватиме ваша дитина. А чи затишно в приміщенні дитсадка? Чи сподобаються вам вихователі? Також поспілкуйтеся з ними,обговоріть з ними, що їм цінно, як вони вважають, що важливо у вихованні дитини. Оцініть, їхні погляди співзвучні вашими? А особисто вам добре поруч з цими людьми? Чи довірите їм свою дитину? Поспостерігайте також, як дорослі між собою розмовляють і з малюками, чи з дітьми граються під час прогулянки? Зверніть увагу, як спілкуються діти між собою, та як реагують на вас. Чи вашій дитині тут будуть раді? Вашій доньці чи синові тут буде добре? Чи зможуть педагоги розгледіти таланти вашої дитини і створити умови для їх гармонійного розкриття?
Як вибрати дитячий садок? Як бачите, потрібно врахувати багато факторів. Якщо у вас є можливість такого вибору, то врахуйте, що цілеспрямований підбір дитячого садка забере у вас достатньо багато часу. Головне для вас - не поспішати і шукати. В результаті вам неодмінно беззаперечно вдасться знайти такий дитячий садок, у якому всі умови розвитку оптимально підійдуть для вашої дитини і повністю відповідають всім вашим сімейним цінностям , уявленням, та вашим можливостям. Успіхів вам!

Перші дні в садочку.

Поясніть дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, намагатися простими словами створити позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо).
Познайомте дитину з обраним дитячим садочком під час прогулянки. Можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садочку, у групи, щоб дитина поступово звикала.
Завчасно ознайомтесь із розпорядком дня у садочку і поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте тому, що знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися, умиватися, їсти).
Перед тим, як відвести дитину в дитячий садочок, можна провести комплекс заходів щодо загартовування дитини, а також потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова.
У перші два-три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час.
Важливо! У присутності дитини ніколи не показуйте, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде в дитячий садочок. Не дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе страх, невпевненість і небажання йти в це місце.

Довіртеся вихователям, покладіться на їхній досвід,адже багато маленьких діточок приходили до них у групу вперше, й вони знайдуть підхід і

до Вашого малюка.

Рекомендаційна пам’ятка батькам, дитина яких вперше відвідує дитячий садок.

Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, при потребі - залиштеся на час  вкладання дитини до сну.

Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.

Створіть спокійний, безконфліктний клімат  для дитини у сімї.

Бережіть нервову систему дитини.

Повідомте педагога про індивідуальні особливості вашого малюка (як любить засипати, що любить їсти, які продукти харчування провокують  алергію і таке інше).

Проконтролюйте: аби   початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні терміни: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців,  1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців,  2 роки 9 місяців, 3 роки.

Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.

Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форми поведінки.

Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.

Допоможіть дитині виробити звичку дотримуватися  такого режиму дня, як   в дитячому садку.

 

Поради батькам щодо організації розпорядку дня дитини

 1. Для того, щоб уранці розбудити дитину, будильник Вам не потрібен: вчені переконані, що будь-яка його мелодія зранку створює стресову ситуацію. Будити людину повинен його біологічний годинник. Виспавшись, дитина прокинеться сама. Медики стверджують, що недосип призводить до біохімічних змін в організмі. Дитина стає млявою, сонною, плаксивою та роздратованою, у неї уповільнюються реакції, послаблюються увага та пам'ять. Дитина не засвоюватиме добре новий матеріал, неадекватно реагуватиме на зауваження педагогів та дітей.
2. Для морального здоров’я дитини важливо, щоб першими вставали батьки. Той, хто будить свою дитину, обов’язково вживає ласкаві слова та додає до них свій поцілунок. Це допоможе дитині розпочати день психологічно налаштованою на світле, ласкаве, радісне. Інакше дитина буде приходити до садочку сердитою, грубою, задиркуватою, роздратованою.
3. Дуже важливий прояв турботи батьків щодо ранкової гігієни дитини. Вона повинна приходити до дошкільного закладу вмитою, з почищеними зубами.
4. Кращій варіант створення позитивного емоційного настрою на день – це поцілунок і лагідні слова: «Щасти тобі», «До побачення» та інші. Така традиція серед дорослих у сім’ї показує турботливість, взаємоповагу між членами родини, виховує в дитині таке саме ставлення до старшого покоління та викликає побоювання, що в майбутньому дитина «зайвий раз» не поцілує їх.
5. Не можна нехтувати можливістю поспілкуватися з дитиною в дорозі. Спільна дорога – це довірлива розмова, ненав’язливі поради, оцінка поведінки своєї дитини та її друзів, це спілкування, якого так не вистачає.
6. Щоб не провокувати дитячу неправду (а вчені відмічають, що дитяча неправда з’являється саме з небажання засмутити батьків або боязкості), краще зустрічати дитину із закладу «нейтральними питаннями»: «Що було цікавого в садочку?» тощо.
7. Дуже важливо залучати дитину до домашньої роботи у вільний час.
8. Час, коли вкладати дитину спати, визначається індивідуально для кожного; суворих настанов, у якому віці та о котрій годині це робити, наразі немає. Важливо одне: дитина повинна висипатися, бо недосипання призводить до порушення біохімічних процесів в організмі. Дитина стає такою, про яку говорять: «Усі хвороби до неї липнуть». Тому, якщо постає питання про те, чи дивитися телевізор, коли дитина лягає спати, чи ні – відповідь повинні дати самі батьки, подумки запитуючи себе: «Кого я люблю насправді: дитину чи себе?»
9. Закінчуйте день ласкавими словами на адресу дитини, поцілунком, побажанням гарного сну.

 

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наш телефон:

(04571)2-40-59

Наша адреса:

Київська область,

місто Васильків,

вул. Покровська (Луначарського), 15

науково-методичний центр відділу освіти

Васильківської міської ради

Погода
Погода у Василькові

вологість:

тиск:

вітер:

Відвідувачі сайту

счетчик посещений